середа, 16 листопада 2016 р.

Герої захисники Фастова
Ніжні паростки калини розтоптані німецьким чоботом, а у багнюці змішана земля, ніжне поламане гілля та цвіт. Ще вчора маленький, всіяний білими квітами кущик і затишний двір у звичайному українському селі. А сьогодні – сліди від танків Panzer, спалена земля і зламана доля покоління. Майже п’ять років жаху війни, втрачених найкращих дочок та синів – квітучих, розумних вбитих на рідній землі та страчених в німецьких концтаборах, скалічених, понівечених та духовно виснажених від горя та сліз довкола.
Поруч зі зламаними долями, завжди йшли люди, що незважаючи на свій внутрішній біль намагалися допомогти, втішити інших - такі як професор П. М. Буйко.
Український лікар, професор (1938), доктор медицинських наук (1940), Герой Радянського Союзу (1944) посмертно. Він добровільно пішов на фронт, як хірург медсанбату. Потрапивши до «Уманського котла», та на власні очі побачивши звірства німців та смерть земляків, він вирішив помститися. Невідомо як, але йому вдалося втекти. П.М. Буйко, маючи вдачу «скромного висококваліфікованого спеціаліста», влаштовується до міської лікарні міста Фастова і налагоджує зв’язки з новою окупаційною владою. Тим часом у звичайних родинах вже оплакували молодих людей, яких насильно почали вивозити на роботу у Німеччину. Ховаючись у копицях сіна, на горищах, в підвалах від поліцаїв, наші дівчата та хлопці щоб не попасти до Німеччини, пили заварену махорку, від неї шкіра становилася сіра та нездорова. Поширились випадки самокаліцтва. П.М.Буйко став земним ангелом-охоронцем для них. Очоливши комісію по відбору здорових працівників до Німеччини, він надав сотні довідок про неіснуючі хвороби. А також налякав німців до смерті про раптову епідемію азійської, австралійської, африканської малярії та тифу.Навіть німецькі інспектори з Києва боялися відвідувати Фастівщину. На певний час депортація молоді до Німеччини була припинена. Діяльність партизанів в селах Пришивальня, Дідівщина, Ярошівка була не без участі лікаря.
Після певних перевірок Гестапо восени 1942 року, П.М. Буйко був проголошений ворогом Німеччини. Взявши хірургічні інструменти та ліки він тікає до партизанської стоянки.
В жовтні 1943 під час хірургічної операції, він був затриманий німецькими солдатами. Після дводенного допиту і катувань професора Буйка кинули до колгоспного сараю, де вже знаходилися 140 заарештованих селян. Його вмовляли тікати, пропонували прикрити, але він відповів : «Я знаю, що мене вб’ють, але якщо я втечу, німці знищать усіх, краще я загину один». Наступного дня його живцем спалили.
Професор Буйко похований у селі Томашівка (Фастівський район), на могилі встановлено пам’ятник, а його іменем названа Томашівська середня школа і вулиця в Києві (Голосіївський район).
 Українська земля поховала безліч людей: і зрадників, і героїв. Але вдячність людям що ціною свого життя продовжили життя іншим буде вічна. Внутрішня краса завжди незмінна і вчинки людини-її показник.
Калина, якщо і надломана, то сильна у своєму корінні. Її паростки, навіть розтоптані, піднімуться і забуяють зеленню та цвітом.



неділя, 6 листопада 2016 р.

Виховна година  на тему: «БЕЗ ДОБРИХ СПРАВ НЕМАЄ ДОБРОГО ІМЕНІ », присвячена Міжнародному дню людей похилого віку.

Мета:
розкрити історію  запровадження Міжнародного дня людей похилого віку ; виховувати людяність, милосердя, співчуття і шанобливе ставлення до людей похилого віку;  узагальнити знання учнів про правила поведінки вдома, у школі, в громадських місцях, прищеплювати навички правельного ставлення до старших, батьків, виявляти піклування про молодших, слабших. Формувати такі моральні якості як щирість, доброзичливість, співчутливість.Виховувати самоповагу, навички самопізнання, самовизначення, самовдосконалення. Довести, що можливість зробити світ трохи кращим знаходиться в кожному з нас.
Обладнання:
– папір для відповідей на тести й малюнків, фломастери;
– музичний центр, диск з піснею Світлани Копилової «Леонардо да Вінчі»(Додаток 1), зображення фрески Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря»(Додаток 2-3)
Хід заняття.
      «Схилилась яблуня до тину,
                                                  Сповна віддавши урожай.
                                                  Не ображай стару людину,
                                                  Чи чуєш ти, не ображай».      
Проведення тесту
Непомітно, але впевнено вступила у свої право осінь. І саме в осені коли чарівниця осінь порозвішувала на гілочках дукати золотого листя, відмічають День людей похилого віку.
Що правда у Міністерстві праці на соціальної політики люблять уточнювати, що це не зовсім свято – а ще один привід згадати про людей похилого віку і в кращому випадку підвищити ім пенсію. Отримуючи від держави по мінімуму, пенсіонери продовжують становити активну частину нашого населення. Чому активну, спитаєте Ви. А тому, що на виборах ця категорія найактивніша. Тож турбота про стареньких у нашій державі повинна виходити далеко за межі соціальної проблеми. Чим же може порадувати наш уряд укритих сивиною громадян? Насамперед, підвищеними пенсіями. Тож бажаємо вам у цей день нетільки фізичного здоровя і морального спокою, а й високих матеріалиних гараздів. Але не треба забувати і таке...
Ну що там гроші, що майно
Без них якось прожити можна
Лиш небула б душа порожня
Як хата кинута давно
Душа людини... Як мало і як багато їй потрібно для рівноваги і спокою. І як кожна віруюча людини ми переймаємося про майбутнє нашої душі. І як каже народна приказна „Милорердя й доброта, душі до раю поверта”. Тож будьмо милосердними до тих, кому важче ніж вам з нами.
Другий місяць осені починається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН, а в Україні це також і День ветерана.
  Україна, як повноправний член ООН, підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і з 1991 щорічно відзначає цей день. Рішення про щорічне відзначення в Україні Міжнародного дня громадян похилого віку та створення належних умов соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян затверджено урядовою постановою від 26 вересня 1997 року № 1066 «Про щорічне відзначення Міжнародного дня громадян похилого віку».  Відповідно до Указу Президента України від 24 вересня 2004 року 1 жовтня Україна відзначає і День ветерана.
  Цей день – не лише можливість нагадати всім про людський обов’язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства. Це і привід до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, взаємозв’язку поколінь.
Учень.
  За міжнародною класифікацією, особою похилого віку вважається той, хто досяг 65 років. Таких у світі нині - понад 629 мільйонів, тобто майже кожна десята людина на Землі. До 2050 року число їх у багатьох розвинених країнах збільшиться вдвічі, а загальна кількість складе 2 мільярди осіб.
  За даними Держкомстату України, кожен 5 мешканець – це особа похилого віку, шоста їх частина самотні люди. Половині із самотніх людей потрібна допомога в повсякденному житті, особливо сьогодні, коли для багатьох пенсіонерів основним джерелом існування є пенсія, розмір якої не забезпечує нормального життя.
 Учень. 
 Однією з най болючих проблем, що безпосередньо торкається всіх без винятку людей похилого віку, є недоступність адекватного медичного обслуговування. Всупереч конституційним нормам безоплатність лікарської допомоги лишилась фактично на папері. Ціни на ліки стають практично недоступними для людей з низькими доходами,  якими є переважна більшість пенсіонерів.
   Демографічна ситуація, при якій населення планети старіє швидше, ніж молодіє, турбує міжнародну спільноту. ООН неодноразово розглядала цю проблему. Щоб тримати її під постійною увагою, Генеральна Асамблея ООН 14 грудня 1990 року постановила відзначати 1-го жовтня Міжнародний день осіб похилого віку. У цей день світ говорить про проведені активні дії щодо захисту інтересів людей похилого віку, створення для них прийнятних умов життя, про невирішене у цій сфері.
Учень.
  Надто важливою, на думку ООН, є потреба більш активного використання виробничого і творчого потенціалу тих, кому за 60. Завдяки цьому суспільство дає можливість особам пенсійного віку подолати складну психологічну межу старості, поставитися до неї як до особливого періоду життя, бути корисними і потрібними. Окрім того, працюючі пенсіонери, як платники податків, зменшують тягар соціальних витрат, що через низьку народжуваність все важчає на плечах молодших поколінь.
Учень.
   Ми мало замислюємося над тим, хто ж такі "особи похилого віку", чим маємо завдячувати їм. Передусім, це люди, які піднялися на найвищі вершини життя, з яких воно бачиться більш реальним, без оман. Їхнє найбільше багатство – досвід, знання, вміння, мудрість. Але найголовніше, що це покоління тих, хто на фронті чи в тилу, вистояли і зробили найбільший внесок у розгром гітлерівського фашизму. Цього не маємо забувати.
Учень.
  Весна і літо… як швидко вони спливають. І ось тихою ходою підступає осіння пора: рано чи пізно, але дівчина стає молодицею, дружиною, потім ненькою, далі свекрухою чи тещею і, врешті-решт, бабусею, а парубок перетворюється на чоловіка, батька, тестя, свекра і, нарешті, стає дідом.
    Справді, інколи ми забуваємо про них у щасливі і радісні хвилини. Але коли у нас горе, біда, то чомусь ми, таки, завжди повертаємося до батьківського дому, до маминої безмежної доброти. Поки живі мати і батько, бабуся і дідусь, то ніяке зло не страшне для дітей та онуків, бо день і ніч вони складають Богові молитви за своїх дорогих кровинок.
Учень.
 Господи, прости наші гріхи!
 Матір Божа, заступись, єдина, за дітей,
 Онуків дорогих. Якщо ж ми
 У чомусь перед ними винні,
 Ти лиш нас печаллю освяти.
 Якщо в житті зустрінеш зла багато,
 І в серце закрадеться гіркота,
 Нехай тебе зігріють отча хата
 І матері безмежна доброта.
Проведення тесту

Перш ніж почати розмову по темі нашого заняття, я пропоную вам відповісти на запитання тесту.
1. У тебе є гроші. Міг(могла) би ти витратити все, що в тебе є, на подарунки друзям?
2. Приятель розповідає тобі про свої проблеми, але тебе це мало хвилює. Чи даси ти йому зрозуміти, що це тобі нецікаво?
3. Твій партнер дуже погано грає у якусь гру. Чи будеш ти йому піддаватися, щоб доставити приємне?
4. Чи часто ти говориш людям добрі слова?
5. Чи любиш злі жарти, розіграші?
6. Чи довго ти пам’ятаєш нанесені тобі образи?
7. Чи завжди ти не упускаєш можливості зробити яку-небудь добру справу?
8. Чи вважаєш ти, що якусь справу ти зробиш краще, ніж інші?
9. Чи кидаєш ти гру, коли починаєш програвати?
10. Якщо ти впевнений(а), що прав(а), чи слухаєш ти заперечення співрозмовників?
11. Чи охоче ти допомагаєш іншим?
12. Чи насміхаєшся ти над ким-небудь, щоб розвеселити компанію?
Слово вчителя з елементами бесіди
Про результати тесту ми поговоримо пізніше, а зараз спробуємо визначити тему заняття. Ромен Ролан одного разу сказав: (краще заздалегідь написати на дошці) «… – це найпрекрасніша музика душі. Як би було чудово, якби вона звучала в кожному з нас». Що мав на увазі Ромен Ролан? Вставте пропущене слово в дане висловлення, і ви дізнаєтеся тему сьогоднішнього заняття. (Відповіді дітей)
Доброта – це і є тема заняття. Які ви знаєте слова, що визначають доброту

Яке їхнє значення?
– доброчесний: високоморальний, що проявляє чесноту, повний чесноти;
– добродушний: добрий і м’який по характеру, незлобивий;
– доброзичливий: бажаючий добра, готовий сприяти благополуччю інших;
– добронравний: одмінний гарною поведінкою, гарною вдачею;
– добропорядний: пристойний, гідний схвалення, порядний;
– добросердий: той, хто володіє добрим серцем, ласкавий, співчутливий. Як ви думаєте, якими якостями з перерахованих володіє по-справжньому добра людина? 
(Відповіді дітей)
Правильно, усіма. Чи багато ви зустрічали таких людей? А чи пам’ятаєте ви, які добрі справи ви зробили сьогодні, за минулий день, тиждень?
                                       Підведення підсумків тесту
Давайте подивимося результати ваших тестів.
 Так – 1,3,4, 7, 11 – 1 бал      Ні – 2, 5,6, 8,9.10, 12 – 1 бал.
8 і більш балів: ти люб’язний, доброзичливий, умієш поводитися з людьми; тільки одне побажання – будь щирим;
4-8 балів: твоя доброта має вибірковий характер: ти можеш бути добрим до одних людей і черствим стосовно інших;
0-4 бала: спілкування з тобою буває нелегким; тобі не вистачає доброзичливості до людей, відкритості серця.
                            Розповідь учителя з елементами бесіди

Фахівці стверджують, що добрі справи справляють на наше психофізіологічне здоров’я дуже великий позитивний вплив. Стан, у якому перебуває людина, охоплена поривами доброти, організм сприймає як позитивний стрес і виробляє величезну кількість захисних речовин, тому по-справжньому добрі люди рідше хворіють. Крім того, у стані «приступу добросердості» виробляються гормони, що активізують розумову діяльність і творчий потенціал.
А що відбувається з людиною, яка робить злі вчинки? 
(Відповіді дітей)

Розглядання фрески Леонардо да Вінчі
«Таємна вечеря» з обговоренням

А зараз подивіться на цей фрагмент. Що ви можете сказати про Людину, зображену на ньому? Як ви думаєте, хто це? Який Він? (Відповіді дітей)

Це фрагмент фрески Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря». Сама фреска перебуває в Італії, у Мілані, у колишньому Домініканському монастирі.
Леонардо да Вінчі зобразив Ісуса Христа зі своїми апостолами під час останньої вечері, перед Його зрадництвом і стратою. На фресці художника відбитий момент, коли Ісус Христос повідомляє своїм учням, що один з них зрадить Його.
Я хочу вам запропонувати версію історії написання цієї фрески, викладену автором-виконавцем Світланою Копиловою. Пісня так і називається «Леонардо да Вінчі». (
ввімкнути диск з піснею)
Питання:
Як ви думаєте, чи можливо це – написати з однієї людини й образ Христа, і образ Іуди? Чи може обличчя однієї людини бути, і прекрасним, і потворним? У якому випадку це можливо?(Якщо ми робимо добрі справи, риси нашого обличчя облагороджуються, а якщо злі – спотворюються. Від нас залежить наш внутрішній і зовнішній стан та наше добре ім’я– людина).
Підсумкове слово вчителя
Я хотіла б, щоб ви ніколи не забували про те, що стан вашої душі залежить тільки від вас. В Євангелії написано «Возлюби ближнього свого як самого себе» », тобто роби оточуючим людям тільки те, щоб хотів отримати від них. На цьому правилі побудовані моральні закони всіх часів. Зникають одні народи, з’являються інші, а заповідь залишається актуальною завжди.
Я бажаю, щоб ваші душі були наповнені тільки любов’ю і добротою. Щоб вам завжди хотілося робити добрі вчинки. І хочу завершити такими рядками:

Твори добро, бо ти – Людина,

Твори добро, бо це твоє звання,

Твори добро кожної години,

Твори добро щодня!

Практичне завдання

А тепер спробуйте зобразити доброту на папері. Якою б вона була, якби була матеріальна?
Учитель. 
В одній країні жили Добро і Зло. Добро намагалося зробити світ добрішим, щоб люди любили й одне одного, і братів наших менших. Добро приходило на допомогу без нагадувань і благань. Нікому не робило боляче ні словом, ні діями, ні думками. Але Добро не могло в одну мить перемогти Зло та його слуг: Жорстокість, Байдужість, Заздрість, Лінь, Підступність. Добро кожного ранку сіяло насіння доброти в дитячих серденьках. Чому в дитячих? А тому, що тільки в маленькому дитячому серці здатне прорости будь-яке насіння. Кожна насінина може розквітнути чарівною квіткою, зробивши серце дитини добрим, ласкавим, ніжним. А може, на жаль, зарости чорним колючим чортополохом зі злим, безжалісним серцем. Адже Зло теж не спить. Хоча воно й ліниве, і встає значно пізніше, усе ж устигає порозкидати зле насіння. Буває, ростуть в одному серці Добро і Зло, борючись одне з одним. Тому діти інколи роблять погані вчинки. Тоді все залежить від самої дитини: яке насіння захоче вона виплекати у своєму серці, те й проросте. 

(Стук у двері. Заходять Добро та Зло) 
— Ви хто? 
— Я – Зло, підступне , лихе, сердите, нечемне, безжальне, ходжу по світу і сію в серця людей зерна чортополоху злючого. У чиєму серці воно проросте – стане моїм рабом, прислужником, злою людиною. 
— А я – Добро. Мандрую світом та сію в серденька насіння чарівних квітів доброти. У кого в серці проросте моя зернина, той перемагає зло і стає поборником добра. Стає доброю людиною.
— Ми постійно змагаємось. Нажаль, Добро поки у світі перемагає, але не завжди, там де перемагаю я – ведуться війни, бійки, процвітає чорним цвітом зло. 
— Діти, а як ви думаєте, що відбувається там, де перемагаю я – Добро (відповіді дітей). 
— А що це у вас у руках? 
— Це і є наші символічні квіточки. Зараз ми їх роздамо дітям, а вони нехай вибирають, добро чи зло. 
— У мене квітчки жовті – кольору сонця, блакитні – кольору неба, червоні – кольору кохання, рожеві – кольору яблуневого цвіту. 
— Ой, ой, ой, подумаєш. А у мене лише одного кольору – чорного. Це колір смутку, заздрості, злості, горя, біди. Цей колір найкращий. 

Учитель. 
Погляньте, друзі на дошку. Я намалювала дерево Добра і Зла. Але не хотіла сама малювати квіточки, бо хочу, щоб ви вирішили, яким цвітом заквітує це дерево. То ж давайте допоможемо Добру перемогти Зло, щоб у думках і серцях дітей ніколи не проросло чорне насіння. Оберіть квіточку, яка вам до серця, підійдіть до деревця і подаруйте йому. І тоді побачимо, яким стане деревце. (Діти чіпляють квіти. Зло сердиться, заважає, підмовляє, а Добро дякує за квіти) 
Зло: - Перемогло ти мене, добро.Пішли пошукаємо інших дітей, які люблять мене, Зло.
Учитель. – Що може кожен з вас доброго зробити?

Що можу я на світі доброго зробити?
Я можу хатку пластилінову зліпити.
А біля неї тин, а поруч квіти,
А далі граються маленькі діти.

Що можу я на світі доброго зробити?
Природу можу, ліс, річки любити,
Кота і песика приблудного нагодувати,
І годівничку для птахів побудувати.

Що можу я на світі доброго зробити?
Я можу математику учити,
Писати вчитись і учити рідну мову,
Щоб грамотно вести мені розмову.

Що можу я на світі доброго зробити?
Я можу вдома прибирати й гарно шити,
Я можу радувати тата й маму,
Коли я роблю такі добрі справи.
Я можу радувати дідуся й бабусю,
Як прийду в гості і привітно посміхнуся,
І защебечу, цим здоров’я їм додам,
Хоча у мене є багато інших справ.

Що можу я на світі доброго зробити?
Я можу намагатись не грішити,
Зусилля мої не будуть марні,
Бо я роблю такі справи гарні.

Що можу я найкраще у житті зробити?
Я можу все його іншим присвятити
Я буду Бога й ближнього любити
Тільки добро на світі буду я творити.
Учитель.
Розкажіть, будь ласка, які добрі вчинки здійснили ви? 
(Учні зачитують із зошита «добрих справ» про свої добрі вчинки) 
-Хто такий волонтер?
(Розповідь про волонтерські справи у фото)

Я ПІКЛУЮСЯ ПРО ТЕБЕ (робота в групах)
(яку турботу можна виявити до різних людей у наступних ситуаціях)
- мама занедужала; 
- молодший брат вередує, а мама втомлена прийшла з роботи; 
- у тебе День народження, мама готується до зустрічі гостей і не встигає;
- у вашого товариша пропала улюблена іграшка, а ви бачили, хто її взяв;
- ви побачили під кущами котика з пораненою лапкою;
- ви граєтесь з друзями біля будинку,а мимо йде бабуся і несе важку сумку.

Учитель. Отже, запам'ятайте: ваші добрі безкорисливі вчинки — це радість не лише для тих, кому їх адресовано, а й для вас. І ще треба завжди пам'ятати, що на добро, зроблене для вас іншими, треба відповідати також добром. А тепер пропоную трохи пограти. 

 Гра «Збери приказки та прислів'я» 
( Завдання учнів — закінчити вислів і пояснити його значення). 

Добре діло твори ... (сміливо). 
Добрі діла тихо ходять, а злі ... (як дзвони дзвонять). 
Від добра добра ... (не шукають). 
Хто людям добра бажає, той ... (і собі має). 
Добрі вісті ... (не лежать на місті). 
Без доброго діла немає ... (доброго імені). 
Добре слово і … (мороз зігріє). 
Добре слово людині, … (що дощ в посуху). 
Роби добро скільки можеш — від цього ... (не занеможеш). 
За добро ... (добром і платять). 
Добре слово дім будує, а … (зле – руйнує). 
Слово – ключ, яким … (відкривають серця). 
Краще добро робити, ніж гарно … (говорити). 
Злий не вірить, що є … (добрі люди). 
Не одяг красить людину, а … (добрі діла). 
Гра « Добре – погане»
  • підгодовувати пташок;
  • допомагати старшим;
  • ламати гілки дерев;
  • гратися дружно;
  • малювати на стінах кімнати;
  • сваритися з друзями;
  • допомагати другові в біді;
  • садити дерева, кущі, квіти;
  • годувати рибок в акваріумі;
  • прибирати свої речі та іграшки;
  • витоптувати квіти на клумбі;
  • ходити нечепурою;
  • поступатися місцем в транспорті старшим.
Вчитель.
Я бачу, всі ви прагнете чинити добро.Доброта, як чарівні ліки, здатні вилікувати від суму, скрути, безпорадності.
Правила добра (вірші дітей)
Щоб добрим чоловіком стати,
Потрібно правила добра всім знати
Найперше з правил цих чудесних
Уміння бути добрим, чесним.

А друге правило таке:
Шануй ти маму й тата,
Люби сестер, братів, людей,
Добро сам будеш мати.

А третє правило просте:
Щоб мати серце золоте
Зла на людей ти не тримай,
Учителів не забувай.

Добро ти людям поспішай творити,
Усіх розумій, поважай і люби.
Так буде легше і біль пережити,
Й здоров’я буде більше тобі.

Твори ти добро, твори все для щастя,
Твори для життя кожну мить.
Тоді лиш у ньому, йдучи повз напасті,
На радість, на долю добро буде жить.  

Добро-це як казка, добро-це як свято
А зло-це бездушність й злиденність душі.
Тож будьмо багаті, і будьмо добріші,
І зло переможемо ми на Землі.

Вправа «Побажай добра собі і всім»
Вчитель.
Людина живе лише один раз, і так хочеться залишити добрий слід на згадку про себе. І щоб не сталося в житті кожного з вас, завжди пам’ятайте що ви живете на планеті Земля і носите ім’я Людина. А людина починається з добра. І творити добро – значить бути щасливим. Отже, я бажаю собі і всім вам добра.лн
(діти стали в коло, взялися за руки і повторюють фразу «Я бажаю собі і всім вам добра»).

Вчитель.
Молодці! Ви справді сьогодні творчі, виховані, добрі й ніжні. Залишайтеся такими надалі!