ТРЕНІНГ ДЛЯ БАТЬКІВ

ВИБІР ПРОФЕСІЇ – СПРАВА ДИТИНИ?!

ЦІЛЬОВА АУДИТОРІЯ: батьки учнів 11 класу.

ТРИВАЛІСТЬ: 45 хв.

КІЛЬКІСТЬ: 16 осіб.

МЕТА:

після заняття батьки мають:

·  поглибити знання про світ професій, основні мотиви та причини  вибору професії;

·  розуміти, що вибір професії – справа не лише дитини;

·  вміти надавати допомогу дитині у виборі професії.

МЕТОДИ:метод інтерв’ю, лекція-презентація, робота в групах,мозковий штурм,керований діалог.

ХІД ЗАНЯТТЯ

1.                  Повідомлення теми і мети заняття

Запропонуйте батькам сісти в  коло. Повідомлення теми та мети заняття супроводжуйте  демонстрацією слайду 1 мультимедійної презентації (Додаток 1).

Зверніться до батьків зі словами: «Вибір професії – одне з найбільш відповідальних рішень, які приймає людина у своєму житті, це друге її народження. Від того, наскільки влучно вона обере свій життєвий шлях, залежить, яке місце в суспільстві вона буде посідати.

Чи є вибір професії справою тільки дитини? Ми намагатимемося з’ясувати це під час нашого заняття?»

2.                  Правила роботи групи

Повідомте батьків про те, що для продуктивної та ефективної роботи в групі потрібно дотримуватись певних правил. Ознайомте батьків з правилами роботи в групі.

Для цього розмістіть плакат «Правила» (Додаток 2) на видному для всіх учасників місці.

Запропонуйте обговорити кожне правило й обрати ті, що підходять всім для активної взаємодії.

Зачитуйте кожне правило, а всі учасники мають підняти руку, якщо воно їх задовольняє.

Продовжуйте звертання до учасників. Отже, правила ми з’ясували. Можливо хтось хоче внести корективи?

Розглядаємо пропозиції учасників, якщо такі будуть. Вносимо зміни до плакату «Правила».

Після обговорення всіх пропозицій та внесення змін до плакату «Правила» група голосує за остаточний варіант правил роботи в групі.

3.                  Мотивація до заняття.

Вправа « Знайомство»

(Слайд 2)

            Для виконання цієї вправи попросіть батьків назвати своє ім’я та коротко відповісти на такі запитання:

1. Чи обрали ви ту професію, про яку мріяли в дитинстві?

2. Чи задоволені ви своєю теперішньою роботою?

Після повідомлень батьків підсумуйте вправу. Наголосіть, що не у всіх присутніх батьків збулися їхні дитячі мрії стосовно професійного життя, але незважаючи на це, всі ( або майже всі) присутні реалізувались як професіонали. І сталося це завдяки зміні уподобань, переоцінці цінностей, впливу значущих людей, а можливо, і завдяки профорієнтаційній роботі, яка проводиться і в школі, і у центрах зайнятості тощо.

4. Лекція-презентація. Чим може допомогти профорієнтація вашій дитині? (Слайди 3-4)

Зверніться до батьків зі словами: « Поговоримо про те, чим може допомогти профорієнтація вашій дитині?»

По-перше, профорієнтаційна робота, якщо вона ведеться з початкової школи, допоможе усвідомлено обрати професію й краще зрозуміти посадові обов'язки, про які ми зазвичай дізнаємось тільки при першому працевлаштуванні, вже після закінчення вищого навчального закладу. Для цього використовуємо профорієнтаційні ігри, в які діти грають із великим задоволенням. Подібна гра знімає вічне бажання «бути, як мама», розширює знання дітей про світ професій.

По-друге, профорієнтація дозволяє об’єктивно оцінити сильні і слабкі сторони дитини й вчасно скоригувати поведінку, якщо це необхідно.

По-третє, мало хто з батьків може похвалися тим, що досконало знає свою дитину. Тому вони часто бувають здивовані результатами профорієнтаційного тестування і результатами бесіди із психологом.

По-четверте, профорієнтація при переході в старші класи допомагає визначити профільні предмети, а робота із психологом допоможе вибрати оптимальне навантаження, щоб із кращих спонукань не позбавити дитини дитинства.

По-п’яте, профорієнтація може зняти деякі батьківські страхи. Наше опитування батьків старшокласників показує, що мами й тата на сучасному етапі перестали боятися того, що дитина не вступить до бажаного університету. Тепер залишається страх того, що, провчившись кілька років, улюблене чадо розчарується в обраній спеціальності й кине заняття. Психолог-профконсультант допоможе визначити можливості підлітка, обрати предмети для здачі ЗНО, порекомендує розвиток потрібних для спеціальності навичок, а також розповість про суть майбутнього фаху й зорієнтує щодо заробітної платні або затребуваності на ринку праці. Це, своєю чергою, позбавить батьків страху того, що дитина не зможе забезпечувати себе в майбутньому самостійному житті.

І останнє. Іноді нашим дітям потрібно просто поговорити з неупередженою дорослою людиною, що не дає оцінок і готова  вислухати навіть найсмішніші проблеми. Це в рази знижує підліткову агресивність.

Отже, корисність профорієнтації для дітей очевидна.

     5. Мозковий штурм. Мотиви вибору професії

Попросіть батьків назвати мотиви, які спонукають молоду людину вибрати ту чи іншу професію.

Відповіді батьків запишіть на дошці. Зачитайте їх.

Подякуйте учасникам за плідну роботу.

  6. Робота в групах. Зовнішні та внутрішні мотиви вибору професії

Зверніться до батьків зі словами, що всі мотиви поділяються на зовнішні та внутрішні.

Зовнішні мотиви – думка батьків, друзів, однолітків, бажання домогтися зовнішнього успіху або страх осуду, та внутрішні – здібності, нахили, задоволення, яке приносить робота, інтерес, можливість спілкування тощо.

Об’єднайте учасників у дві групи: «Батьки» і «Діти». Запропонуйте групі «Батьки» зі списку мотивів, які записані на дошці, вибрати зовнішні мотиви вибору професії, а групі «Діти» – внутрішні. Час виконання завдання – 3 хвилини.

Кожна група збирається за окремим столом і вибирає секретаря та спікера. Секретар записує думки учасників маркером на аркуші формату А3. Після закінчення роботи спікер представляє напрацювання своєї групи.

На закінчення виконання вправи зробіть висновок про те, що провідними мотивами вибору професії мають бути внутрішні, оскільки вони спираються на здібності, нахили, інтереси дитини і в подальшому принесуть їй задоволення від своєї роботи.

   7. Аналіз результатів опитування. Основні мотиви вибору професії

Проаналізуйте результати опитування, ілюструючи це діаграмою на слайді 5.

Ø    Лідер списку мотивів – престиж професії. Мотив у принципі непоганий, однак у ньому самому криється пастка. У наші часи в фаворі різного роду економічні і юридичні спеціальності. Проте вже зараз на ринку праці відчувається надлишок тих же бухгалтерів, які не мають вищої освіти. І що буде з попитом на юристів та економістів в майбутньому – можна тільки припускати. Висновок простий: при виборі професії її престиж не повинен застилати очі; про нього потрібно пам'ятати, але спиратися на нього одного – навряд чи розумно.

Ø    Почесне друге місце при виборі професії займає високий заробіток: ким би не працювати, аби добре отримувати. І йдуть, ледь закінчивши школу, дівчата танцівницями в нічні клуби, а хлопці їдуть на Північ різноробочими. Але навряд чи такий мотив, як високий заробіток, заслуговує того, щоб при виборі професії спиратися тільки на нього. Чому? Професії, де планка заробітної плати піднята спочатку високо, як правило, зростання кваліфікації не передбачають. Років через п’ять доходи офіціантки і початківця банківського службовця зрівняються, пройде ще кілька років – і дохід банківського службовця залишить заробіток офіціантки далеко позаду.

Ø    Головне, щоб був інтерес до самої професії, щоб вона стала улюбленою справою для дитини. Інтерес до змісту самої професії, тобто внутрішня причина її вибору, знаходиться лише на третьому місці, а жаль. Той, для кого робота буде приносити радість, працюватиме більш продуктивно і постійно самовдосконалюватиметься. І як наслідок – піде просування службовою кар’єрою і шанобливе ставлення з боку колег. Так, до фанатизму захоплений програмуванням хлопчина стає, зрештою, винахідником власної мови програмування і власником підприємства з розробки програмного забезпечення. Йому залишається шкодувати лише про те, що обов’язки керівника практично не залишають часу на те, щоб цілком віддатися улюбленій справі.

Ø    Умови праці теж відіграють свою роль у виборі тієї чи іншої професії. Утім, змінивши місце роботи, іноді можна суттєво змінити  умови праці. Деякі професії це дозволяють. Наприклад, геолог у польовій партії (намети, тайга, постійні відрядження) і геолог на посаді інженера-геолога на нафтовидобувному підприємстві (місто, офіс, ніяких відряджень) – випускники одного і того ж геологічного факультету.

Ø    Ще одна причина – доступність навчання. Одна справа – здобувати вищу освіту в рідному місті, де живеш, інше – їздити за тридев’ять земель. А якщо живеш у маленькому містечку, де всіх навчальних закладів –одне ПТУ, перейменоване в коледж? Неважко зрозуміти, що, ставлячи на чільне місце доступність навчання, ти істотно обмежуєш список професій.
На жаль, якщо говорити про доступність навчання в тих випадках, коли на безкоштовній основі у внз вступити не вдалося, то велике значення має рівень оплати за навчання. Звичайно, і тут можна знайти вихід: взяти кредит у банку, підробляти вечорами, піти на заочне відділення, де оплата нижча, – але все-таки здобути бажану спеціальність.

    8. Керований діалог: «Вибір професії – справа дитини?»

·                    Запропонуйте батькам дати відповідь на запитання:

Ø    Чи є вибір професії справою лише дитини?

Ø    Хто допомагає дитині самовизначитись у професійному плані?

Коментуйте відповіді батьків, спрямовуйте їхні думки так, щоб отримати відповідь, що вибір професії - це не тільки справа дитини, а і справа батьків, школи, центру зайнятості.

   9. Робота в групах.  «Хто має допомогти старшокласникові зробити професійний вибір?»

·                    Об’єднайте присутніх у чотири групи (зима, весна, літо, осінь). Роздайте кожній групі аркуш паперу, маркер.

·                    Сформулюйте завдання для груп – обговорити в групі запропоновані питання та коротко записати свої ідеї на аркуші (Слайд 6).

Група «Зима». Яку допомогу мають надавати батьки для професійного самовизначення дитини?

Група «Весна». Яку допомогу мають надавати вчителі для професійного самовизначення дитини?

Група «Літо». Яку допомогу надає центр зайнятості для професійного самовизначення дитини?

Група «Осінь». Яку допомогу має надавати психолог для професійного самовизначення дитини?

Час роботи в групі –  5 хвилин.

Для представлення результатів роботи групи запропонуйте обрати спікерів.

Подякуйте учасникам за роботу.

·                    Після представлення результатів роботи груп запропонуйте учасникам зробити висновок:

Хто має приймати остаточне рішення щодо професійного вибору дитини?

   10. Рефлексія

Запропонуйте батькам відповісти на запитання:

·                    Чим я можу допомогти своїй дитині?

Надайте можливість висловитися всім охочим?

11. Підсумок заняття

Підсумуйте роботу словами, що тільки співпраця батьків, учителів, психолога, працівників центру зайнятості допоможуть молодій людині зробити усвідомлений вибір професії.

У будь-якому разі не варто ставитися до вибору професії як до чогось незмінного, що раз і назавжди визначає долю. Попереду – довге життя, в якому знайдеться місце і підвищенню кваліфікації, і освоєнню суміжних спеціальностей, а то й радикальній зміні виду діяльності.

Роздайте батькам пам’ятки – рекомендації «Як допомогти дитині професійно самовизначитися»(Додаток 1) і подякуйте за співпрацю.

                                                              Рекомендації для батьків.

Як допомогти дитині професійно самовизначитися

1. Спостерігайте за інтересами, здібностями, темпераментом, особливостями пам’яті, уяви сина (доньки).

2. Прислухайтеся до їхніх відчуттів, бажань, інтуїції.

3. Разом визначіть  професійний напрямок або кілька професій, які подобаються, до яких є потяг, існують принципові можливості успішного їх освоєння та працевлаштування.

4. Шукайте якнайбільше інформації про цей напрям,  професії, знайомтеся з людьми, які їх представляють.

5. Спробуйте знайти можливість для спостережень дитини за діяльністю спеціалістів.

6. Визначте фізичні характеристики та психологічні якості, необхідні для кожної з цих професій.

7. «Приміряйте» на свою дитину  ці види діяльності.

8. Складіть список суттєвих можливостей професій (наприклад, можливість спілкування з багатьма людьми, поїздки за кордон, висока платня тощо) та труднощів (високе навантаження, ненормований робочий час, значне фізичне навантаження тощо) і допоможіть проаналізувати сину (доньці) їх, співвіднести з життєвою метою, очікуваннями, мріями.

9. Зробіть остаточний вибір.

10. Розплануйте кроки до бажаного, продумавши й запасний варіант, та впевнено разом  ідіть до мети.

                                                                      Правила

• Говорити чітко і конкретно
• Застосовувати правило «піднятої руки»
• Бути активним, брати участь у всіх видах діяльності
• Бути доброзичливим
• Дотримуватись регламенту

                                              Анкета для бліц-опитування

1. Чи обрав ти вже професію?
2. Якими мотивами ти керувався при виборі професії?
3. Чи вплинула професійна діяльність батьків на твій вибір?